Кафедра релігієзнавства, теології і культурології філософського факультету за участі кафедр історії України, етнографії і археології, всесвітньої історії, історії слов’ян, історіографії та джерелознавства Інституту історії, політології і міжнародних відносин ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» за підтримки та участі Міжнародного Союзу «Зоряний Шлях» і Центру громадянських ініціатив «Зоря Карпатії» провели 16 листопада 2013 року Всеукраїнську науково-практичну конференцію на тему «Галицьке боярство-шляхта на тлі історії України і світу в ХІХ-ХХІ століттях ».
На конференцію прибули гості зі Львова, Києва, Житомира, Чернігова, Краматорська та багатьох інших міст України. Учасниками конференції були науковці, релігієзнавці, мистецтвознавці, краєзнавці, педагоги та всі, хто цікавиться історією та етногенезом нашого народу. Вшанував своєю присутністю один з найвідоміших шумерологів світу, вчений міжнародного рівня – Кіфішин Анатолій Георгійович. Радянський і російський сходознавець, фахівець з шумеро-вавилонської писемності, який розшифрував петрогліфи (наскельні зображення) на Кам’яній Могилі.
Розглядались такі питання, як роль духовної і політичної еліти в історії народів Європи, походження та правовий статус станів на Русі-Україні, роль боярства-шляхти-лицарства в історії українського народу, їх вплив на культуру, літературу, мову, освіту, виховання, медицину, економіку, різні галузі науки. Важливим було питання про поселення Березів, де проходила конференція, – один із давніх осідків Білих Хорватів. Аналізувалася історія та походження цього східнослов’янського племені, його перетворення в дрібну шляхту, а також мова, освіта, культура, релігійні вірування, мистецтво, ментальність, побут та перспективи розвитку.
Конференція проводилась на пошанування 600-ї річниці першої документальної згадки про поселення Березів (Косівського району Івано-Франківської області) та 110-річниці від дня народження українського історика, уродженця Нижнього Березова Івана Кузича-Березовського (1903-1985), до 70-річчя від дня народження В.І.Білавича (1943-1989), директора Середньоберезівської СШ. Це лише деякі таланти та видатні люди, що народились на косівщині.
Проте чи не найцікавішою стала доповідь Ореста Корчинського, археолога, кандидата історичних наук, відкривача та дослідника городища в Стільсько. Стільське городище – ранньосередньовічне поселення Білих Хорватів, що на території сучасної Львівської області. За даними досліджень, у цього неординарного древнього міста «загальна укріплена площа – 250 га, у тому числі 15 га – площа дитинця та довжина земляних валів близько 10 км; складна соціально-топографічна структура, представлена рештками земляних укріплень (вали, рови, тераси) та численні приміські і сільські поселення, некрополі, осередки язичницької та християнської релігій» [1]. Період розквіту міста – ІХ-Х ст. Для порівняння, площа Києва у ХІІІ ст. складала близько 230 га, при чому «древній Київ не лише не поступався, але і значно перевершував багато міст середньовічної Європи. У Східній Європі він був найбільшим міським центром» [2].
Ці факти свідчать про цивілізованість східних слов’ян загалом та населення Карпатського регіону зокрема у VIII-X століттях, розвинену інфраструктуру, широкі соціально-економічні та торгові зв’язки, без яких існування такого великого поселення було б неможливим та недоцільним.
Підсумками конференції у Карпатах стало винесення на порядок денний проблематики національної еліти, до якої пред’являються вимоги високого рівня розвитку культури та інтелекту, які б відповідали духу часу, що забезпечує якісне виконання нею державотворчих функцій. Державотворення при цьому постає як складне питання, що потребує міждисциплінарного підходу, тобто залучення спеціалістів різних галузей та напрямів – мистецтвознавців, істориків, культурологів, соціологів, релігієзнавців, краєзнавців, політологів та інших. Для вироблення єдиного понятійного апарату між різними науковцями можуть служити вітчизняні досягнення в сфері системної методології, аналогів яких немає у світі – системні методи третього покоління.
Література:
1. КОРЧИНСЬКИЙ О. Ранньосередньовічне місто на верхньому Дністрі. – Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 12. – 2008. С. 267–282.
2. ТОЛОЧКО П. Демография древнего Киева. – «Наука и жизнь», №4, 1982.
