Четвер, 7 квітня. Ранок. Погрузивши в автобус бл. 20 ящиків з іграшками, книжками, миючими засобами, взуттям і фруктами, наша ініціативна група відправилась у село Мединя Галицького району до дитячий інтернат.
Програму візиту розпочав виступ спеціально запрошений ляльковий театр ім. М.Підгірянки з Івано-Франківська.
Перехід до безпосереднього спілкування супроводжувався погано прихованим хвилюванням, як нашим, так і дітячим.
Більшість карапузів відкрилися в іграх і хороводах. Очі їх світилися радістю і захватом. Деякі не пішли на контакт, проявили байдужість і недовіру. Але і до таких знайшли свій, індивідуальний підхід. У цілому діти були щасливі (хоча старші трохи розгублені) отримати подарунки.
Хтось із дітей хотів обіймів, хтось — похвалитися іграшкою, а ще хтось — просто співчуття. Всі вони хотіли уваги і щирості. І любові. Адже ніхто і нічим, навіть усіма іграшками світу, не замінить дітині батьківської любові.
